Леон Нємчик був дуже продуктивним актором. Він не відмовлявся навіть від непомітних ролей другого плану. За свою майже півстолітню кінокар’єру Леон Нємчик встиг зіграти у понад 400 польських фільмах, а також залишив помітний слід у німецькому та французькому кінематографах. Останнім притулком актора стало місто Лодзь. Тут актор удостоївся власної зірки на «Алеї зірок», пише lodzski.eu.
Життєпис Леона Нємчика
Леон Нємчик народився 15 грудня 1923 року в Варшаві, однак чималу частину свого життя прожив у місті Лодзь. Друга світова війна застала майбутнього кіноактора в рідній Варшаві. Леон Нємчик був одним з тих, хто брав активну участь в діяльності Руху Опору в 1944 році. Крім цього служив у лавах 444 батальйону Третьої армії США під командуванням американського генерала Джорджа Паттона.
Після завершення Другої світової війни Леон Нємчик ще певний час перебував в американському секторі окупованого Берліна. Після демобілізації Нємчик вирішив повернутися в рідну Польщу і піти працювати в театр. Однак повернувшись на Батьківщину, він застав тут комуністичний режим. Нємчик був критиком комуністичного режиму і зробив спробу втекти з Польщі, однак його було затримано і відправлено до в’язниці.
Чимало колег Нємчика вважали, що критика комуністичного режиму закрила талановитому акторові шлях до багатьох великих ролей у кіно.
Після звільнення з в’язниці Нємчик поринув у театральну діяльність та почав здобувати акторську освіту. У 1948 році в Варшаві Нємчик працював у Пересувному театрі музичної комедії. Паралельно навчався у Державній вищій акторській школі у польській столиці. Випускні іспити в навчальному закладі склав у 1952 році.
Крім вищезгаданого Пересувного театру музичної комедії Нємчик грав в гданському театрі «Узбережжя», у Театрі Поморської землі.
У 1953 році Леон Нємчик переїздить до міста Лодзь, де розпочинається новий етап його театральної творчості та кінокар’єри. Впродовж 1953-1979 років Нємчик грає в Загальному театрі Лодзі. Починаючи з 1953 року, з’являються перші фільми за участі Леона Нємчика. Остаточно з театру Леон Нємчик пішов у 1979 році і повністю присвятив себе акторській роботі в кіно.
Актор двічі одружувався. У першому шлюбі в актора народилась донька Моніка.
Зіграв у понад 400 польських фільмах
Після переїзду в місто Лодзь Леон Нємчик з головою поринув у кінокар’єру. Актор дивував колег своєю працездатністю, він брався за всі ролі, які йому пропонували, не гребував навіть непомітними епізодичними ролями. Перший фільм за його участі носить назву «Целюлоза» (1953 рік). Режисером фільму виступив Єжи Кавалерович. Перший фільм фактично одразу приніс популярність Нємчику. Він стає затребуваним актором не лише на кіномайданчиках Польщі, а й інших країн Європи.
Нємчик встигав зніматись в декількох кінострічках в рік. Один за одним виходять фільми за його участі: «Чарівний велосипед», «Три старти», «Годинники надії», «Людина на рейках», «Восьмий день тижня», «Поїзд» та багато інших. Загалом, за свою майже півстолітню кар’єру Нємчик зіграв в понад 400 польських фільмах. Такою вражаючою цифрою може похвалитися далеко не кожен кіноактор.
Нємчик залишив помітний слід також в німецькому, французькому та чехословацькому кінематографах. Найбільш відомими кінороботами актора вважаються фільми: «Ва-банк» (1981), «Ніж у воді» (1961), «Хрестоносці» (1960), «Ранкові зірки» (1979), «Хлопці не плачуть» (2000).
Однією з останніх робіт актора стала епізодична робота в фільмі режисера Девіда Лінча «Внутрішня імперія» (2006). Знімаючись в цій стрічці, актор дізнався про свій невтішний діагноз – рак легень.
Леон Нємчик помер в Лодзі, де прожив значну частину свого життя. Тут засяяла його зірка слави. Не лише в переносному, а й в буквальному значенні цього слова. Адже у 1998 році на «Алеї зірок» в Лодзі актор удостоївся власної зірки.