Балет – це особливий вид сценічного мистецтва, в якому поєднується танець, музика і театральне мистецтво. Після перегляду балетних вистав глядачі отримують незабутні емоції та відчуття, ніби доторкнулися до чогось прекрасного. У 1968 році у місті Лодзь з’явився фестиваль балету, який отримав назву Лодзькі балетні зустрічі. Захід став одним із найбільших танцювальних фестивалів Польщі. Бієнале (подія, що відбувається раз у два роки) швидко стало популярним – в наступні роки до Лодзі з’їхалися відомі у всьому світі балетні трупи та балетмейстери, а сам фестиваль отримав Міжнародний статус, пише lodzski.eu.
Великий театр – засновник фестивалю
Історія Міжнародного фестивалю Лодзькі балетні зустрічі розпочалася у 1968 році. Роком раніше у місті офіційно відкрився Великий театр, який став продовжувачем Лодзької опери (проіснувала у місті з 1954 до 1966 років).
Першим генеральним директором Великого театру у Лодзі став Станіслав Піотровський. Саме завдяки його старанням та старанням тодішнього керівника балету Вітольда Борковського й з’явився фестиваль Лодзькі балетні зустрічі.
За роки існування лодзький Великий театр представив глядачам цілу низку світових прем’єр, серед яких, класичні оперні та балетні твори, мюзикли та оперети. Окрім цього театр приймав на своїй сцені артистів, чиї імена знані всьому світу. Зірковими виконавцями на сцені Великого театру у Лодзі були: Барбара Хендрікс, Андреа Бочеллі, Микола Гедда, Хосе Кура та інші.
Перший фестиваль
Тож, як уже згадувалося вище у 1968 році Станіслав Піотровський та Вітольд Борковський вирішили, що Великий театр у Лодзі стане місцем проведення Лодзьких балетних зустрічей.
Головною метою фестивалю стала популяризація мистецтву балету, а також обмін досвідом між артистами, які представляють різні хореографічні стилі та використовують різні танцювальні техніки. Лодзькі балетні зустрічі також стали місцем, де класика поєдналася із новими тенденціями в хореографії.
Перший фестиваль був доволі скромним. Учасниками мистецької події стали лише польські балетні колективи. Єдиним зарубіжним гостем фестивалю став балет Лейпцизської опери (Німеччина).
Попри скромність масштабів, захід став справжньою сенсацією у мистецькому житті всієї Польщі, оскільки країна тоді знаходилася в сфері впливу Радянського Союзу, а отже, державний контроль здійснювався і над мистецьким життям.
Лодзькі балетні зустрічі набули популярності у всьому світі
З куди більшим розмахом пройшов другий фестиваль Лодзьких балетних зустрічей у 1970 році. Знаковим гостем мистецької події став балет видатного французького балетмейстера XX століття Моріса Бежара.
Після цього подія набула значно більших масштабів та почала приваблювати до Лодзі знакових хореографів, а також відомі танцювальні гурти. В різні роки під час фестивалю глядачі могли насолодитися, такими постановками, як «Болеро» та «Весна священна» Моріса Бежара, «Жизель» та «Спляча красуня» Матса Ека, «Криваве весілля» Антоніо Гадеса, «Приборкання непокірної» Джона Кранко, «У верхній кімнаті» Твайла Тарпа та багатьма іншими.
В межах фестивалю на сцені Великого театру в Лодзі виступали легенди балету, такі як: Хорхе Донн, Сюзанна Фаррелл, Крістіна Хойос, Алісія Алонсо, Майна Гілгуд та інші. Згадані особистості назавжди вписали своє ім’я в історію балету.
Гостями фестивалю також ставали знамениті балетні та танцювальні трупи, зокрема, Ballet of the 20th Century, британська танцювальна трупа Ballet Rambert, нідерландська трупа сучасного танцю Nederland Dans Theater, танцювальна компанія з Ізраїлю Kibbutz Contemporary Dance Company, Іспанська національна танцювальна трупа під назвою Ballet Nacional de España Clásico та багато інших.
За роки існування Лодзькі балетні зустрічі стали найбільшою та найпрестижнішою танцювальною подією Польщі. До слова, це ще і найстаріший балетний фестиваль в країні. Кожні два роки Лодзь перетворювалася в столицю світового балету. А жителі та гості міста мали змогу поринути у світ прекрасного та чарівного – світ, де поєдналися танець, музика та театр.