Історії почесних громадян міста Лодзь

Далеко не кожен житель того чи іншого міста може отримати високе звання почесного жителя або громадянина міста. Це звання є вищим визнанням заслуг перед містом та його мешканцями. Отримати його можуть діячі різних сфер: мистецтва, спорту, політики, науки тощо. Місто Лодзь має чималий перелік почесних громадян. Серед них діячі кіномистецтва, музики, спорту, політики, філантропи та підприємці. За плечима кожного з них своя історія успіху, пише lodzski.eu.

Артур Браунер – кінопродюсер

Артур Браунер – відомий кінопродюсер з Лодзі, який основну частину свого життя провів у Берліні, однак удостоївся звання почесного громадянина свого рідного міста. Він любив циганські романи і швидкі машини, володів польською, російською, румунською, німецькою та англійською мовами. Браунер був одним із найвидатніших європейських кінопродюсерів і менеджерів.

Він народився в Лодзі 1 серпня 1918 року в заможній єврейській родині. Він був первістком оптовика деревини Моше Браунера та його дружини Брани. Йому дали ім’я Авраам, але дуже рано (вже в початковій школі) він перестав використовувати це ім’я, захотівши називатися Артуром. Разом зі своїми чотирма братами і сестрами – Вовком, Фелою, Давидом і Ідою виховувався згідно з єврейських традицій.

Артур Браунер був музично обдарованим. Він захоплено грав на скрипці та співав, однак найбільшою його любов’ю було кіно. В дитинстві Артур вішав над ліжком фотографії кіногероїв. За будь-якої нагоди, часто використовуючи дивні хитрощі, вибирався з дому, аби потрапити до кінотеатру.

Після окупації Польщі нацистами хлопець разом з родиною потрапили до Лодзького гетто. Браунеру та його близьким вдалося вибратися з гетто та втекти до Радянського Союзу. Після війни Браунер не захотів повертатися до рідної Польщі.

Спочатку разом зі своїм братом Вовком він вирішив поїхати до США, однак в підсумку поїхав до Берліна. В німецькій столиці він одружився, згодом у Браунера народилося троє дітей. Тут він також почав робити професійну кар’єру, яка почалася зі створення власної кіностудії CCC-Film-Kunst.

Артур Браунер завжди був ощадливим, надзвичайно спритним, честолюбним, упертим на шляху до своїх цілей, титаном праці та приземленим реалістом. Браунер завжди був у центрі уваги кіноглядачів, репортерів, про нього писали всі пліткарські журнали, він був зіркою всіх кіносвят. Завжди елегантний, бездоганно одягнений, сповнений радості життя – такий образ мав магнат кіноіндустрії.

За понад півстоліття професійної діяльності Артур Браунер зняв понад 250 фільмів. Значне місце серед них посідають ті, що порушують проблему Голокосту і не дають забути про злочини нацистів. Він спілкувався з найбільшими та найкращими творцями світового кіно. Попри свою славу в Берліні, Браунер ніколи не забував своє польське походження та зв’язки з містом Лодзь.

Браунер часто повторював, що зніматиме фільми доти, доки у нього вистачить сил і справа тут не в грошах. «Це, як заборонити шовкопряду прясти» – так Браунер відповідав на запитання, чому він досі знімає фільми.

Артур Браунер був лауреатом спеціальної нагороди Музею кінематографії в Лодзі ARTUR, яку отримав «за творчий внесок у розвиток кіномистецтва». Помер 7 липня 2019 року у віці 100 років.

Марчін Гортат – професіональний баскетболіст

Марчін Гортат – польський професіональний баскетболіст, гравець національної збірної з баскетболу Польщі. Марчін народився 17 лютого 1984 року у місті Лодзь.

Кар’єру баскетболіста розпочав у своєму рідному місті, де відіграв один сезон за команду «Лодзь». Згодом почав виступати за команду «Кельн 99», у складі якої став чемпіоном Німеччини.

Подальшу свою кар’єру будував в американських баскетбольних командах. Зокрема, в командах «Фінікс Санз» та «Орландо Меджик». В останній дебютував 2008 року матчем проти «Нью-Йорка».

З 2010 по 2013 роки грав у складі команди «Фінікс Санз». У жовтні 2013 року перейшов до баскетбольної команди «Вашингтон Візардс», у складі якої провів наступні 5 сезонів своєї кар’єри. 27 лютого 2014 року провів найрезультативнішу гру в своїй кар’єрі, набравши 31 очко та 12 підбирань у виграшному матчі проти «Торонто». У червні 2018 року став гравцем команди «Лос-Анджелес Кліпперс».

16 лютого 2019 року видатний лодзянин оголосив про завершення своєї спортивної кар’єри.

Ян Махульський – актор та режисер

Ян Махульський – актор, режисер та педагог з Лодзі. Завжди і за будь-яких обставин – в розмовах та інтерв’ю він наголошував, що він лодзянин, попри те, що значну частину свого життя прожив у Варшаві.

Народився Ян Махульський 3 липня 1928 року у місті Лодзь. У 1954 році закінчив Державну вищу акторську школу у своєму рідному місті. Як актор він виступав на багатьох театральних сценах Польщі, але його доля завжди була пов’язана з містом Лодзь. У Лодзі впродовж 1963-1966 років він був актором Нового театру. Створив понад сотню театральних творів.

Понад 30 років Ян Махульський працював викладачем у Державній школі кіно, телебачення і театру імені Леона Шиллера в Лодзі. Три каденції був деканом акторського факультету. Тож, свій акторський та режисерський талант доповнював також педагогічною працею.

З його ініціативи на вулиці Пьотрковській було створено Алею зірок. Ян Махульський був особистістю, яка в культурному середовищі Польщі ототожнювалася з Лодзю.

У 1998 році міська рада в Лодзі нагородила Яна Махульського знаком заслуг перед містом Лодзь. Окрім цього був нагороджений титулом «Лодзянин року» у 1999 році, нагородою «Золота жаба» у 2003 році. У 2008 році він отримав звання почесного громадянина міста Лодзь. 12 листопада 2008 року він отримав ключі від міста як Почесний громадянин міста Лодзь. Ян Мачульський помер 20 листопада 2008 року у Варшаві.

Тереза Жиліс-Гара – оперна співачка

Тереза Жіліс-Гара – одна з найвидатніших оперних співачок на межі XX-XXI століть. Вона була професоркою музичного мистецтва Академії музики у Вроцлаві та Музичної академії у Лодзі. Лауреатка численних польських та іноземних нагород.

Народилася Тереза Жиліс-Гара 23 січня 1930 року поблизу Вільнюса. Разом з родиною вона перебралася у місто Лодзь, яке стало її другою домівкою. Тут майбутня оперна діва навчалася в загальноосвітній школі та в музичній школі в класі професорки Стефанії Грабовської. Закінчила Вищу музичну школу професорки Ольги Ольгіної по класу сольного співу.

Роки, проведені в Лодзі, заклали основу для її міжнародної кар’єри (після закінчення навчання вона продовжувала тісно співпрацювати з професором Раймундом Амброзіаком, видатним камерним музикантом Музичної академії в Лодзі).

Проривом у кар’єрі Терези Жіліс-Гари стала нагорода, здобута нею на Міжнародному вокальному конкурсі Баварського радіо в Мюнхені. Пізніші сценічні виступи завершилися ангажементами з найбільшими оперними театрами світу: Міланом, Лондоном, Гамбургом, Мюнхеном, Москвою, Буенос-Айресом, Сан-Франциско, а також довгостроковим контрактом з Метрополітен-опера в Нью-Йорку.

Примадонна виступала на найвідоміших музичних фестивалях. Вона співпрацювала з найвидатнішими диригентами того періоду: Гербертом фон Караяном, Карлом Бомом, Джеймсом Левіном. Її запрошували брати участь у відомих вокальних конкурсах, часто виступала в ролі голови журі.

Останні роки свого життя присвятила викладацькій діяльності. У 2020 році отримала звання почесної громадянки міста Лодзь. Померла оперна діва 28 серпня 2021 року у Лодзі у віці 91 року.

Звичайно, це далеко не весь перелік видатних громадян Лодзі. В списку ще чимало діячів культури, спорту, політики тощо.

Талановитий хореограф, або коротка історія Фелікса Парнелла

Мало-кому з сучасників відоме ім'я видатного хореографа минулого Фелікса Парнелла - людини, яка все життя присвятила танцям та зуміла підкорити сцену не одного польського...

Лодзь – місто муралів: про фестиваль «Енергія міста»

Доволі часто можна почути слова, що Лодзь – це місто муралів. І це, дійсно, так. Оригінальні мурали на стінах будинків стали справжньою візитівкою цього...
.,.,.,.