Він став одним із перших, хто на власні очі побачив нацистські концтабори на території Польщі. Для цього ризикуючи життям, переодягнувся в охоронця концтабору. Мова йде про Яна Карського – уродженця міста Лодзь, героя Руху Опору, кур’єра та таємного емісара підпільної Польської держави. В розпал Другої світової війни Карський мав немало зустрічей з політичними лідерами країн Заходу, дипломатами та високопоставленими військовими. У кожній його промові та виступі, в кожній дипломатичній зустрічі було намагання зупинити геноцид єврейського народу, свідком якого йому випало бути, пише lodzski.eu.
Дитинство та юні роки
Ян Козелевський народився 24 червня 1914 року в Лодзі в небагатій дворянсько-міщанській родині. Його родина мешкала в бідному передмісті Лодзі. Батько Яна Стефан мав майстерню з виготовлення шкіряних виробів, однак доходів від цього виду діяльності не завжди вистачало для родини. Матір Валентина займалася домогосподарством та вихованням дітей.
Багатодітна родина Козелевських проживала на вулиці Кілінського, 71. Пізніше наприкінці свого життя Карський пригадував, що він зростав у бідному та брудному місті, однак надзвичайно толерантному.
«Пліч-о-пліч тут жили євреї, поляки та німці. Без тої Лодзі не було б мене нинішнього», – говорив Карський в інтерв’ю наприкінці 1990-х років.
В дитячі та юні роки Ян більше був дуже прив’язаний до матері, оскільки батько рано помер. Матір виховувала дітей в дусі католицизму. Також родина Карських надзвичайно шанувала польського військового та політичного діяча Юзефа Пілсудського. В родині його називали «батьком Батьківщини».
Навчався хлопець спочатку в середній школі, а в 1927 році пішов вчитися в чоловічу гімназію ім. маршала Пілсудського. Серед учнів школи було чимало єврейських дітей, з якими Карський товаришував.
В юні роки прикладом для Яна слугував його старший брат Мар’ян, який зробив успішну кар’єру в польській поліції та мав зв’язки з Міністерством закордонних справ Польщі.
Вищу освіту Ян Карський почав здобувати у Вільнюському університеті Стефана Баторія, однак у 1931 році він перебирається до Львова. Тут він починає вчитися в університеті ім. Яна Казимира на факультеті юриспруденції та паралельно відвідувати заняття на факультеті дипломатії.
Проходив дипломатичну практику в польських консульствах. У 1935 році завершує навчання в університеті та отримує диплом магістра права та диплом магістра дипломатичних наук. Карський мав надзвичайно хорошу пам’ять – міг запам’ятовувати та переказувати довжелезні тексти, володів декількома мовами. Пізніше це неабияк йому пригодилося.
У 1935 році Ян Карський пройшов річний курс у Школі підхорунжих резерву артилерії у Володимирі-Волинському. Школу закінчив з відзнакою зі званням підхорунжого запасу.
Влітку 1936 року був прийнятий на роботу до Міністерства закордонних справ Польщі та відправляється в дипломатичні відрядження до Женеви та Лондону.
Початок Другої світової війни
З початком Другої світової війни лодзянин Ян Карський опиняється в лавах мобілізованих офіцерів польської армії. Німецькі війська швидко наступали та бомбардували Польщу, тож формування, в якому перебував Козелевський отримало наказ відступати. Так військова колона опинилася поблизу Тернополя, де отримала звістку про вступ до війни СРСР.
А далі був радянський полон, в який Карський потрапив разом з тисячами польських офіцерів та солдатів. Рядовим солдатам обіцяли звільнення та відправку додому, а от на більшість офіцерів чекав розстріл.
Яна Козелевського врятувало те, що рядовий польський армієць, українець за національністю обмінявся з ним своєю військовою формою. Таким чином, Козелевський отримав право повернутися на батьківщину, зазначаючи, що він є звичайним робітником з Лодзі.
На жаль, ми вже не дізнаємося імені українця, завдяки якому Яну Карському вдалося врятуватися від наглої смерті.
Далі Карського було транспортовано до німецької зони окупації Польщі – це стало можливим внаслідок обміну військовополоненими між СРСР та нацистською Німеччиною. Йому вдається втекти з поїзду, який перевозив військовополонених та добратися до столиці Польщі. Там він приєднався до лав Руху Опору та став кур’єром польського уряду у вигнанні.
У січні 1940 року вирушає з таємною місією до Франції, де на той час перебували представники польського уряду у вигнанні. Їм лодзянин доповідає про ситуацію в Польщі та привозить таємні інструкції.
Під час третьої такої поїздки у червні 1940 року у Словаччині Карського арештовує гестапо. В ході катувань, не маючи надії на порятунок, Ян Карський намагався вчинити самогубство. На щастя, незабаром він був врятований представниками польського підпілля. Лише через багато років Карський дізнався, що в операції з його звільнення брало участь понад 20 представників польського підпілля, а в помсту за цей напад нацисти вбили понад 30 полонених.
Після звільнення з німецького полону та короткого періоду лікування Ян Козелевський переходить на службу до відділу пропаганди Головного Штабу Армії Крайової на теренах Польщі та повертається до підпільної діяльності. Власне, саме в підпіллі Козелевський бере собі прізвище Карський, використовував також псевдонім «Вітольд».
Ян Карський – свідок Голокосту
У квітні 1942 році Ян Карський двічі зустрічається з керівником єврейського підпілля Бундою Леоном Файнером та представником сіоністів Менахемом Кіршенбаумом. Вони вмовляють його на власні очі побачити, що нацисти роблять в євреями та доповісти про це уряду Польщі у вигнанні, лідерам країн-союзників та євреям на Заході.
Після цієї розмови Карський зважується на відчайдушний крок – лодзянин вирішив таємно проникнути в місце смерті та страждань – Варшавське гетто. Після Варшавського гетто Карський зважився на ще один ризик – він потрапив в перехідний табір в Ізбіці-Любельській. Для цього кур’єр Польської підпільної держави переодягається у форму наглядача табору та підкупляє охорону. Ян Карський на власні очі бачив, яким чином знищувалися тисячі людей.
На основі побаченого Карський складає звіт та вирушає до Лондона, аби передати зібрану інформацію генералу Владиславу Сікорському, голові уряду Польщі в екзилі. Згодом інформація про Голокост, зібрана Карським, була передана також урядам Великобританії та США.
Влітку 1943 року Ян Карський побував у США, де мав зустріч, зокрема, і з тодішнім американським лідером Франкліном Рузвельтом. Звичайно, головною темою їх розмови став геноцид польських євреїв. Він благав про допомогу єврейському народові та пропонував державам-союзникам поставити ультиматум нацистській Німеччині – бомбардувати німецькі міста, якщо знищення євреїв не припиняться.
Будучи в США, емісар польського уряду у вигнанні зустрічався з багатьма політичними та військовими діячами, представниками кіноіндустрії, ЗМІ. Він вивчив напам’ять скорочену, 17-хвилинну версію свого звіту та всюди, де міг виступав з цією промовою, аби привернути увагу світової спільноти до трагедії єврейського народу.
Однак переважна більшість людей, з якими спілкувався лодзянин Ян Карський, не вірили його свідченням, вважаючи їх надто перебільшеними. Після звільнення концтаборів для багатьох стало справжнім шоком побачене.
У 1944 році Карський випускає книгу «Емісар з Польщі: історія підпільної держави» в якій оповідає про злочини нацистів в Польщі. Книга швидко стала бестселером.
Післявоєнний період життя
Після завершення Другої світової війни Ян Карський залишається в США. Він пов’язує своє життя з Джорджтаунським університетом, захищає докторську дисертацію з політології та отримує ступінь професора політичних наук. Впродовж чотирьох десятиліть Ян Карський читав лекції у цьому університеті.
Ян Карський неодноразово ставав учасником заходів, які висвітлювали правду про Голокост, боровся за те, аби знищення євреїв нацистами в роки Другої світової війни було визнано геноцидом.
Про роль Яна Карського в інформуванні світової спільноти про злочини нацистів в роки Другої світової війни, стало широко відомо після виходу документального фільму «Шоа» в 1985 році, в якому лодзянин взяв участь.
Праведник народів світу та почесний громадянин Ізраїлю
У 1982 році Карський отримав звання Праведника народів світу – це почесне звання присуджується державою Ізраїль тим, хто в роки Другої світової війни рятував євреїв від знищення. У 1994 році він став почесним громадянином держави Ізраїль.
Він також є володарем численних відзнак та нагород, зокрема, від президентів Польщі та США. У 1995 році польський лідер вручив Карському Орден Білого Орла.
А медаль Свободи, яку вручає президент США, було присвоєно Карському посмертно у 2012 році.
Лодзянин Ян Карський помер 13 липня 2000 року. Був похований у Вашингтоні, США. На церемонії прощання з Праведником народів світу Яном Карським були присутні тодішні американський та польський президенти – Білл Клінтон та Олександр Кваснєвський.