Художник та графік Станіслав Фіялковський родом з містечка Здолбунів, що в Україні, однак слава і визнання прийшли до митця в польському місті Лодзь. Фіялковський був учнем та помічником відомого художника-авангардиста Владислава Стржемінського. Постать Стржемінського неабияк вплинула на формування художніх поглядів Станіслава Фіялковського. В підсумку, він став послідовником свого вчителя. Роботи Фіялковського знаходяться в численних приватних і державних колекціях Польщі та за кордоном, пише lodzski.eu.
Був учнем Владислава Стржемінського
Станіслав Фіялковський народився 4 листопада 1922 року в Україні в місті Здолбунів. Під час Другої світової війни був вивезений нацистами на примусові роботи до міста Кенігсберг. Свої творчі пошуки митець розпочав у польському місті Лодзь, куди переїхав після завершення Другої світової війни.
У 1946 році почав відвідувати регулярні студії живопису у Державній вищій школі образотворчого мистецтва у Лодзі, заснованій у 1945 році. Пізніше заклад став називатися Академією образотворчих мистецтв. Поява школи для митців стала можливою завдяки багаторічній праці місцевих художників – Владислава Стржемінського та Стефана Веґнера, а також Феліціяна Щенсного Коварського, Романа Модзелевського, Людвіка Тировича та інших.
Станіслав Фіялковський був учнем, а згодом і помічником Владислава Стржемінського – відомого художника-авангардиста 20-30-х років XX століття. Стржемінський разом з іншими митцями, які називали себе «революційними художниками» доклав чималих зусиль для появи у Лодзі Музею мистецтв та вищезгаданої школи образотворчих мистецтв.
Особистість Стржемінського, його погляди на мистецтво неабияк вплинули на формування художніх поглядів самого Фіялковського. Він з теплотою згадував про свого наставника після того, як комуністична влада Польщі заборонила митцеві викладати в школі образотворчих мистецтв.
Впродовж 1947-1993 років Фіялковський працював в альма-матер, а у 1983 році став професором. Художник відігравав вагому роль в педагогічному колективі Академії образотворчих мистецтв у Лодзі – фактично сформував обличчя цього навчального закладу.
У різні роки професор також читав гостьові лекції за кордоном. Зокрема, у Монсі, Марбурзі та в Гіссенському університеті ім. Юстуса Лібіха.
Творчість та успіх Станіслава Фіялковського
Художник та графік Станіслав Фіялковський творив в дусі авангардизму. Митець був одним із представників групи лодзьких авангардистів, які входили до так званого «Кругу Стржемінського», тобто людей, які об’єдналися довкола думки художника та викладача Владислава Стржемінського.
Свою самостійну творчість Фіялковський розпочав з бунтарського звернення до імпресіонізму та кубізму. Наприкінці 1950-х років він пішов типовим шляхом тогочасних польських художників, захоплених неформалізмом: його зацікавили можливості символічного використання засобів виразності, характерних для абстрактного живопису. Він керувався переконанням, що «нереальна» форма має сенс існування в картині, коли вона просякнута змістом.
Більшість його творів побудовані за відносно простим принципом: майже однорідного кольорового фону з елементами, що нагадують геометричні фігури з пом’якшеними краями. Фіялковський використовував обмежену палітру, він не цурався стриманих, холодних кольорів, його картинам були властиві аскетизм живописних засобів, зосередженість, гармонія емоційного та інтелектуального ставлення, інтуїція з усвідомленням, індивідуальне вираження спільного змісту. Його живописні та графічні твори скомпоновані в цикли абстрактних композицій – «Ущелини», «Талмудичні студії», «Шосе».
З 1980-х років митець відмовився від називати свої картини – замість назв просто додавав своїм роботам дату або присвяту.
Станіслав Фіялковський представляв Польщу на бієнале в Сан-Паулу (1969) і на Венеціанській бієнале (1972). Був учасником «Art Symposium Wrocław ’70». Художник отримав багато нагород на численних виставках. Зокрема, на бієнале графіки в Кракові (1968 і 1970), на виставці Bianco e Nero в Лугано (1972), на бієнале графіки в Любляні (1977), на трієнале «Graphica Creativa» в Ювяскюля (1978), на бієнале графіки у Фрехені (1978), на бієнале європейської графіки в Гейдельберзі (1979), на Міжнародному фестивалі живопису в Кань-сюр-Мер (1986).
Його роботи знаходяться в численних приватних і державних колекціях у Польщі та за кордоном, зокрема, в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, галереї Тейт у Лондоні та Галереї Альбертіна у Відні.
У 2003 році, з нагоди 80-річчя художника, Національний музей у Познані, Національний музей у Вроцлаві та Національна галерея мистецтва «Zachęta» у Варшаві організували ретроспективну виставку його робіт.
Станіслав Фіялковський є почесним доктором Академії образотворчих мистецтв у Лодзі. У 2013 році президент Польщі Броніслав Коморовський нагородив митця українського походження Командорським Хрестом із Зіркою Ордена Відродження Польщі «за видатний внесок у польську та світову культуру, за досягнення у творчості та мистецькій діяльності».
Помер художник 4 листопада 2020 році у Лодзі – місті, яке стало його другим домом, місті, де творилася його історія успіху.