Талановитий митець, який став жертвою нацистської агресії: історія Генрика Барчинського

Життя багатьох талановитих людей скалічила або ж і зовсім обірвала жахлива Друга світова війна. Серед сотні тисяч жертв нацистської агресії проти євреїв був і знаменитий лодзький художник Генрик Барчинський – талановитий польський живописець, графік та ілюстратор, розповідає сайт lodzski.eu

Генрик Барчинський все своє життя присвятив творчості та мистецтву, однак став жертвою Другої світової війни. Яким був життєвий і мистецький шлях художника та інші цікаві факти про нього – читайте у матеріалі нижче. 

З любов’ю до мистецтва і творчості 

Народився майбутній художник у 1896-му році у Лодзі, у родині звичайних робітників. Сім’я Генрика Барчинського бідувала, батько був кравцем, однак хлопчик змалку цікавився мистецтвом. 

У рідному місті художник і почав вивчати живопис – він відвідував уроки у приватній школі малювання Якуба Каценбогена, яка тоді діяла у Лодзі. Трохи згодом хлопець поїхав до польської столиці, аби продовжувати здобувати освіту. Тут йому вдалося вступити до Школи образотворчих мистецтв. Школою у той час завідував легендарний Генрик Глікенштейн – відомий польський та американський художник, скульптор, якого запросили стати директором школи після відходу Ксаверія Дуніковського.  

Вперше свої роботи Генрик Барчинський представив у салоні Товариства заохочення красних мистецтв у Варшаві. Проте і на цьому художник не зупинявся – він прагнував якомога більше пізнавати мистецтво, довідатися про нові течії та художні жанри, відкривати щось нове. Тому у 1919-му році він поїхав до Німеччини, у місто Дрезден, де вступив до престижного навчального закладу – Академії образотворчих мистецтв. Тут йому пощастило навчатися у відомих професорів Отто Гуссмана та Роберта Стерля. 

Подальша творчість художника та робота у період нацистської окупації 

Навчаючись у багатьох освітніх закладах та постійно вдосконалюючись, Генрик Барчинський поступово сформував власний мистецький стиль. Дослідники стверджували, що в його роботах можна було побачити вплив австрійського художника Оскара Кокошки. Переважно, художник зосереджувався на єврейській культурі, пропагував її, тому тема єврейської культури була втілена практично у кожній його мистецькій роботі. 

Згодом розпочався період слави для лодзького художника. Однією з найважливіших перших його нагород стала премія на конкурсі Червоного Хреста у Парижі у 1925-му році.  

Через деякий час Генрик Барчинський переїхав до Берліна, а згодом – подався до Лондона. В ці роки його запрошували представляти свої роботи на виставках у різних куточках світу – зокрема, у Берліні,  Тель-Авіві, Дрездені та навіть у Нью-Йорку. 

1934-го року художник повернувся до рідного міста, де представив свої роботи у Єврейському товаристві заохочення образотворчого мистецтва. Він активно працював, створював все нові мистецькі шедеври, однак його мрії обірвала Друга світова війна. 

З початком війни він переїхав з Лодзі до меншого містечка – Томашува-Мазовецького, розташованого в межах воєводства. Тут він потрапив до Томашівського гетто, куди буквально “зганяли” євреїв нацистські військові. В умовах гетто, здавалося, було неможливо витримати та не зламатися духом, однак Генрик Барчинський був людиною сильною і навіть в таких умовах продовжував творити. 

У Томашівському гетто художник продовжував малювати, тут він і виставляв свої подальші роботи, навіть малював портрети на вулиці в гетто. Крім того, лодзький художник прагнував допомагати і іншим в’язням концтабору – заснував Гурток художників. 

Остання згадка в архівах гетто про художника датується груднем 1940-го року. Дослідники стверджують, що його було вбито у 1941-му році.

Зірка лодзького телебачення і музики, або як прославився Казімєж Ковальський

Місто Лодзь подарувало Польщі та світові чимало видатних талановитих людей - науковців, спортсменів, діячів культури та мистецтва. Народилося у Лодзі чимало і зірок, які...

Гучні фестивалі Лодзі, про які говорить вся Польща

Місто Лодзь відоме в Польщі та в Європі з багатьох причин: тут чимало старовинних палаців та фабрик, безліч муралів, найдовша вулиця в країні, багато...
.,.,.,.